Сюжет і композиція новели "Перевтілення"
Сюжет і композиція новели мають свої особливості. “Перевтілення”
складається з трьох розділів, в кожному з яких вміщується певний елемент
сюжету. У першому — зав’язка твору (перевтілення Грегора), у другому —
його кульмінація (вигнання Грегора батьком, “бомбардування” яблуками), у
третьому — розв’язка (смерть Грегора).
Кожен з розділів відображує певний конфлікт Грегора зі світом. У
першій частині, де зображується зіткнення Грегора з повіреним і батьком,
конфліктна ситуація зумовлюється прагненням Замзикомахи довести свою
людську гідність та незмінність свого соціального статусу. У другій, де
розгортається боротьба героя з матір’ю і сестрою навколо жіночого
портрета, який символізує кохання, виявляється бажання героя зберегти
свій інтимний, знову ж таки людський, але автономний від соціуму та
родини, внутрішній світ. У третій Грегор озивається на звуки скрипки, і
це свідчить про його потяг до мистецтва, до найвищих духовних скарбів. І
у всіх трьох випадках герой зазнає поразки. У такий спосіб Кафка
доводить свою думку про те, що найважливіші гуманістичні цінності
виявляються на початку XX ст. неспроможними, а нещастя відчуженості —
неподоланним. При цьому опір, який чинить Замза, має підкреслено
невиразний характер, адже за людські привілеї бореться комаха. Це від
початку новели надає іронічної тональності прагненням і діям Грегора.
Число три взагалі відіграє важливу роль у поетиці новели Кафки. Твір
поділено на три частини. В кімнаті Грегора троє дверей. Його сім’я
складається з трьох членів. По ходу оповіді з’являються три служниці.
Троє жильців мають три бороди.
Три Замзи пишуть три листа і т.д. Кафка використовує прийом
трикратного обрамлення і градаційної (бо з кожним разом напруга зростає)
епіфори (бо всі частини закінчуються за великим рахунком однаково,
епіфорично — Грегора виганяють: 1) зі звичного кола спілкування; 2) з
кімнати; 3) з цього світу). Кожна з трьох частин складається з “появи”
Грегора у спільній кімнаті і закінчується “вигнанням”. Відрізняються
причини появи Грегора: у першій частині він з’являється на вимогу тих,
хто знаходиться у кімнаті, у другій — намагається допомогти зомлілій
матері, у третій — приваблений грою сестри на скрипці.
Кафка зображує і три стани ставлення до Грегора в родини. У першій
частині — розгубленість. У другій — Грегор для них вже чужий: сестра
заходила до нього як до важкохворого або навіть якдо чужого”. Але родина
ще сподівається, що все владнається і Грегор знову матиме звичайний
вигляд: “і батько й мати чекали перед Грегоровою кімнатою, поки сестра
прибирала там, і як тільки вона виходила, вимагали докладно розповісти,
який вигляд має кімната. Що Грегор їв, як він цього разу поводився і чи
йому, бува, не стало краще “. У третій частині “родина відверто вороже
ставиться до Грегора: “Я не хочу називати цю потвору своїм братом, а
кажу лиш одне: треба якось здихатися її. Ми робили все, що могли:
піклувалися про неї, терпіли її. Думаю, що ніхто нам нічого не може
закинути”.
Три інтер’єри оточують Грегора у трьох частинах: спочатку — це
досить непогано облаштована кімната молодого чоловіка, потім — пустеля, а
вже згодом — звалище непотрібних речей. І якщо у другій частині
винесення меблів з кімнати Грегора пояснюється турботою про нього:
сестрі спало на думку забрати з кімнати меблі, щоб Грегор мав більше
місця лазити, у третій частині кімната вже інша: “…багато зайвих речей,
які не можна було продати, але яких батьки й не хотіли викинути,
помандрувало до Грегорової кімнати. Навіть ящик на попіл і ящик на
покидьки з кухні. Все, що зараз не було потрібне, робітниця швиденько
несла просто до нього… в кімнаті вже майже не було вільного місця…”
Комментариев нет:
Отправить комментарий